Фундамент влади

НАВАЛ РАВІКАНТ: Я думаю, що зрештою ці суспільні структури нестабільні. Вони руйнуються, бо з часом люди, які мають реальну владу, кажуть: «Почекайте-но, у вас немає права голосу. Ви отримали право голосу тільки тому, що мали силу, а тепер сили у вас немає, і ви все одно намагаєтеся голосувати».

Уся природа, усе суспільство, весь капіталізм, усі людські починання базуються на фізичному насильстві — і це дуже складна правда, яку важко прийняти і від якої важко втекти.

Природа — це боротьба з кривавими зубами й кігтями. Якщо ти не борешся, ти не виживаєш, ти помираєш. Це стосується всього живого сьогодні, і люди не є винятком. Тому відмова від фізичної сили з думкою, що можна зберегти політичну владу, — це утопія, яка зазнає краху. Саме тому кожна комуністична революція, що починалася під гаслами рівності, братерства і любові, зрештою закінчувалася правлінням купки бандитів. Бо якщо немає справедливого способу розподіляти багатство за заслугами, то розподіл завжди відбувається за принципом сили й впливу. І завжди в підсумку перемагають ті, хто має зброю.

Отже, справжнє питання в тому, чи зможе суспільство утримати «бандитів із рушницями» задоволеними й забезпеченими в межах системи, де багатство розподіляється за заслугами. Бо якщо ні — тоді воно розподілятиметься за силою. Я справді вважаю, що ця боротьба не завершена — та й ніколи не завершиться. Вона триває з першого дня існування людства й триватиме надалі.