Звільнення від минулого

КРІС ВІЛЬЯМСОН: Поки ти говорив, я подумав про те, що коли ми говоримо про здоров'я, багато людей ніби залишаються у полоні свого минулого: звичок із дитинства, поведінки батьків чи генетичної схильності. У тебе, як і в багатьох інших, було чимало причин почуватися жертвою через труднощі в дитинстві. Чи можна навчитися звільнятися від свого минулого, не дозволяючи історії керувати твоїм сьогоденням, не залишаючись у ментальності жертви?

НАВАЛ РАВІКАНТ: Так. У мене було важке дитинство, але я про нього не думаю. Тут відбувається кілька речей. По-перше, я справді опрацював це минуле, я думав про нього, але думав не для того, щоб застрягти в ньому чи створити навколо нього свою ідентичність.

Я хотів бути успішним. Більше за все я хотів піднятися над цим минулим, і тому не міг дозволити собі тягнути цей тягар — я мав його позбутися. Тож уся моя робота з минулим була спрямована на те, щоб його відпустити, а не для того, щоб будувати історію про себе чи розповідати: «Подивіться, чого я досяг, незважаючи на все це».

У якийсь момент ти борешся з цим минулим, а потім розумієш: тобі ніколи не вдасться розплутати цей клубок. Це як проблема Гордієвого вузла. Олександр Македонський знайшов у Індії такий вузол, на якому було написано: «Хто його розв'яже — той стане великим завойовником». Він поглянув на нього, витягнув меч і просто розрубав.

У якийсь момент потрібно просто розрубати своє минуле. Якщо воно тобі заважає, ти врешті-решт втомишся намагатися розплутати його і просто відпустиш, бо усвідомиш, що життя коротке. Чим більше ти хочеш досягти в цьому житті, тим менше часу маєш, щоб займатися минулим.

Я просто хотів досягати реальних речей, а не витрачати життя на роздуми про минуле. Тому я його відрізав. Це як із поганими стосунками — тільки в цьому випадку це погані стосунки із власною історією, які треба припинити.

КРІС ВІЛЬЯМСОН: Думаю, багато про що ми сьогодні говорили — це про короткочасність життя і те, що кожна мить безцінна. Ти якось сказав: найважливіший ресурс у житті — це не час, а увага.