Гіпотеза Червоної Королеви та патогени

НАВАЛ РАВІКАНТ: Тоді можна розповісти, що якщо подивитися на людей, то наші справжні вороги — це патогени. Я вважаю, що значна частина старіння і хвороб насправді є наслідком нашої багатовікової боротьби з патогенами, і це досі недооцінюють.

Існує гіпотеза Червоної Королеви, згідно з якою ми проходимо статевий відбір для того, щоб перемішувати свої гени — кожне покоління, кожні двадцять років ми перемішуємо гени. Але якщо подивитися на те, як мутують бактерії та віруси завдяки випадковим мутаціям, то швидкість їх змінення генів і еволюції приблизно така ж, як і в нас, хоча за ці двадцять років вони проходять тисячі поколінь.

Оскільки вони не мають статевого відбору, а використовують безстатеве розмноження та мутації, їхня швидкість еволюції приблизно дорівнює нашій. Ми перебуваємо в гонитві Червоної Королеви, де обидві сторони біжать майже однаковими темпами, використовуючи зовсім різні стратегії.

Багато чого в нашій еволюції було зумовлено боротьбою з патогенами. Наша імунна система — одна з найвитратніших у роботі систем організму, і величезна частина еволюційної оптимізації спрямована саме на неї.

Відкриття CRISPR та так званої "сміттєвої ДНК" у бактерій також пов'язане з цією боротьбою: бактерії розвинули механізми для боротьби з вірусами шляхом розщеплення вірусної ДНК та зберігання її фрагментів у власній ДНК, щоб розпізнавати та ефективніше боротися зі знайомими загрозами під час наступних атак.