Розділ 90 / 99
Навігація у світі інформаційного перенасичення
КРІС ВІЛЬЯМСОН: Чи є боротьбою — не перейматися новинами у добу їх перенасичення? Усе це — заголовки двадцять чотири години на добу стрімко вриваються у твою свідомість через пристрій у кишені. Багато з того, про що ми сьогодні говорили, стосується свободи — свободи не думати й не перейматися речами, на які ти не маєш впливу або якими не повинен чи не хочеш перейматися. Але люди буквально по самі ніздрі занурені у хвилювання й турботи. То чи важко триматися осторонь новин, коли ти з усіх боків ними оточений?
НАВАЛ РАВІКАНТ: Так, як ти і кажеш, людський мозок не еволюціонував, щоб справлятися з усіма надзвичайними подіями світу в режимі реального часу, і ти не можеш перейматися всім одразу — ти збожеволієш, якщо спробуєш. Це не означає, що взагалі не потрібно ні про що турбуватися — немає жодного "потрібно". Якщо хочеш перейматися — переймайся.
Я просто скажу, що тобі, мабуть, краще перейматися лише тими речами, які є локальними або на які ти реально можеш вплинути. Якщо щось у новинах тебе справді хвилює — чудово, хвилюйся, але зроби щось для вирішення проблеми. Переконайся, що це — твоє головне бажання, і що в тебе немає ще п'яти інших одночасних прагнень.
Також усвідом наслідки: ти будеш нещасним доти, доки проблема не вирішиться, а ця проблема часто буде поза межами твого контролю.
КРІС ВІЛЬЯМСОН: Так, бажання — це контракт бути нещасним, поки не отримаєш те, чого хочеш.
НАВАЛ РАВІКАНТ: Саме так. Переважно це щось у твоєму особистому житті: "доки я не схудну", "доки не отримаю роботу". Але це може стосуватися й зовнішніх речей.
КРІС ВІЛЬЯМСОН: Так.
НАВАЛ РАВІКАНТ: Якщо це, наприклад, "доти, поки рівень вуглекислого газу не знизиться до певного показника" — це складна задача. Або ж усі ті люди, які страждали на синдром "одержимості Трампом" — він жив у їхніх головах безкоштовно й доводив їх до божевілля. Я розумію — були політики, які й мене виводили з себе. Але це має дуже високу ціну, і це щось, на що ти реально не можеш вплинути. Тож варто принаймні усвідомлювати цю пастку.