Розв'язання філософських парадоксів

Наприклад, вільна воля — чи маєш ти вільну волю? Чи має щось значення? Чи є сенс у житті? Ми застрягаємо в таких питаннях, тому що, наприклад: чи є сенс у житті? Так, життя має сенс, тому що ти прямо тут, ти сам створюєш свій сенс, ця мить має весь можливий сенс, це весь сенс, який існує. Але водночас ти помреш, усе зведеться до нуля, теплоова смерть Всесвіту, і Всесвіт у підсумку не має сенсу. То як правильно?

Причина парадоксу в тому, що ти ставиш питання на одному рівні — як людина, тут і зараз — а відповідаєш на нього з точки зору Всесвіту на нескінченній шкалі часу. Ти "підміняєш рівень" відповіді, і саме тому здається, що виникає парадокс. Питання потрібно відповідати на тому рівні, на якому воно поставлене.

Тобто, якщо ти питаєш: «Чи є сенс у житті?» — ти, Кріс, ставиш це питання. Так, для Кріса є сенс. Сенс є прямо тут, у цій миті. Ти можеш надати їй будь-який сенс, який забажаєш. Не став питання як Кріс, а потім не відповідай на нього від імені Бога чи Всесвіту. Це і є та пастка, яка створює парадокс.

Те ж саме з питанням про вільну волю. Люди сперечаються про вільну волю безкінечно. Але відповідь часто шукають не в тій площині, де було поставлене питання. Ти питаєш: чи маєш ти як індивід вільну волю? Так, маєш! Моя розумово-фізична система не може передбачити, що я зроблю наступним. Всесвіт нескінченно складний. Я роблю вибір у своїй свідомості й дію відповідно. Це і є моя вільна воля.

Тому потрібно відповідати на тому рівні, на якому було поставлено питання. Звісно, я маю вільну волю, тому що я її відчуваю, і я поводжуся з тобою так, наче ти маєш вільну волю, і ти поводишся зі мною так само. Ми обоє віримо у вільну волю.

Проблема виникає тоді, коли ми намагаємося відповісти на питання з позиції Всесвіту: "Великий вибух, зіткнення частинок, ніхто насправді не робить вибору, усе зумовлено." Так, на масштабі Всесвіту немає вільної волі.

Не відповідай на питання на іншому рівні, ніж воно було поставлено. Якщо питання ставить Бог або Всесвіт — тоді відповідь: "Ні, вільної волі немає." Але якщо питання ставить людина тут і зараз — тоді відповідь: "Так, вільна воля є."

Таким чином, багато філософських парадоксів, над якими люди б’ються з початку часів, насправді розв'язуються, якщо розуміти, що проблема в неправильному рівні відповіді.