Природа проти виховання

Кріс Вільямсон: Джеффрі Міллер якось написав твіт, який я часто згадую. Він сказав: «Усі книги про виховання дітей можна було б замінити однією книгою про поведінкову генетику».

Навал Равікант: Я великий прихильник генетики. Я справді вірю, що багато поведінкових особливостей визначаються генетикою, і ми недооцінюємо це. Ми схильні переоцінювати роль виховання і недооцінювати роль природи через суспільні причини, але природа має величезне значення. Темперамент людини, за яку ви одружуєтеся, швидше за все, буде відображений у вашій дитині за замовчуванням.

Кріс Вільямсон: Людям варто звертати увагу на дітей із безпечною прив'язаністю і обирати партнера з такою самою якістю.

Навал Равікант: Секрет щасливих стосунків — це двоє щасливих людей, правда ж? Тож я б сказав: якщо хочеш бути щасливим — будь із щасливою людиною. Не думай, що можеш бути з нещасною людиною і з часом зробити її щасливою. Або якщо ти погоджуєшся на те, що людина буде нещасною, але тобі подобаються інші її якості — це теж варіант. Але це знову повертає нас до теми розмови: розмови — це спроба виправити нещастя разом з чимось іншим.