Влада і демократія

НАВАЛ РАВІКАНТ: І саме така боротьба постійно триває. Демократія стала дуже широкою, і ще одна моя фраза: право голосу не дає тобі владу — це влада дає тобі право голосу. Ми переплутали ці поняття.

Що сталося: голосування почалося як спосіб для тих, хто вже мав владу, поділити її між собою, щоб не воювати одне з одним. Переможці революцій, переможці війн, члени Палати лордів і Палати громад — вони поділили владу між собою і сказали: «Гей, у нас є гроші, у нас є влада, ми лицарі, у нас мечі, у нас воїни, ми можемо всіх перебити, але ми не хочемо весь час воювати між собою. Ми не хочемо жити у вічному "Грі престолів", тому будемо ділити владу через голосування серед нас».

Але з часом, коли суспільство ставало дедалі мирнішим, право голосу розширювалося. Його почали надавати людям, які не мали землі, не мали влади, не могли застосовувати фізичну силу. Зрештою ми прийшли до того, що всі отримали право голосу. І всі почали голосувати за «цукерки, фей та всі безкоштовні речі в житті». Потім почалося голосування за те, щоб пригнічувати інших — коли 51% голосують за придушення 49%. Це тиранія більшості.

Але не всі готові підкріпити це фізичною силою, і так можна дійти до ситуації, коли люди, які не мають реальної сили, використовують державні інститути для контролю над тими, хто цією силою володіє.

Простий приклад: у США люди, які не мають зброї, голосують за те, щоб роззброїти тих, у кого зброя є. Але якщо ті, у кого є зброя, згуртуються і їм буде не байдуже, це буде неможливо зробити.