Вільні ринки — це природна частина людської природи

Ми — єдині тварини, які співпрацюють поза генетичними межами, оскільки можемо відстежувати кредити та борги у добровільних обмінах.

Вільні ринки — це невід'ємна частина людського виду

Навал: В цілому, капіталізм (у значенні вільних ринків) є невід'ємною частиною людської природи. Капіталізм — це не те, що ми винайшли чи навіть відкрили. Він закладений у нас у кожній взаємодії, яку ми маємо.

Коли ти і я обмінюємося інформацією, я хочу отримати щось взамін. Я надаю тобі інформацію, і ти надаєш мені свою. Якщо цей обмін не є взаємовигідним, ти знайдеш когось іншого для спілкування. Ідея обміну та відстеження кредитів і боргів вбудована в нас як у гнучких соціальних істот.

Ми — єдині тварини у тваринному світі, які співпрацюють поза генетичними межами. Більшість тварин взагалі не співпрацюють. А якщо і співпрацюють, то лише в групах, які еволюціонують разом і мають спільну кров, що об’єднує їхні інтереси.

Люди цього не мають. Я можу співпрацювати з вами, навіть якщо один з вас серб, інший перс, а я за походженням індієць. У нас майже немає спільної крові, проте ми все одно можемо співпрацювати.

Що дозволяє нам співпрацювати? Те, що ми можемо відстежувати, хто скільки зробив, хто скільки вніс. Ось що таке капіталізм на вільному ринку.

Тому я твердо вірю, що він закладений в людську природу, і ми будемо створювати все більше багатства та достатку для всіх.

Кожен може бути багатим. Кожен може бути на пенсії. Кожен може бути успішним. Це лише питання освіти та бажання. Якщо ти цього не хочеш — це нормально. Тоді ти просто виходиш з гри.

Але не намагайтеся принижувати тих, хто грає в цю гру. Тому що саме ця гра дає вам тепле та зручне ліжко на ніч, дах над головою, повні полиці в супермаркетах і смартфон, що дзвенить у кишені.

Це прекрасна гра, яку варто грати етично, раціонально, морально й соціально для людства. Вона продовжуватиме робити нас багатшими і багатшими, поки не створить масове багатство для кожного, хто цього хоче.

Занадто багато споживачів і недостатньо творців призводить до руйнації суспільства

Ніві: Це не лише окремі люди таємно зневажають багатство, правда? Є цілі країни, групи та політичні партії, які відкрито виступають проти багатства. Або принаймні так здається.

Навал: Так, це правда. Такі країни, політичні партії та групи грають у нульову гру статусу. І, намагаючись знищити створення багатства, вони тягнуть усіх на свій рівень.

Ось чому США так популярні серед іммігрантів — через "американську мрію". Будь-хто може приїхати сюди бідним, потім важко працювати, заробляти гроші та стати заможним. Або хоча б забезпечити собі базовий рівень життя.

Очевидно, що визначення багатства різниться для різних людей. Для громадянина країни Першого світу багатство може означати: "Мені потрібно заробити мільйони доларів, щоб бути повністю забезпеченим".

А для бідного іммігранта з Третього світу, якому ми колись були, коли я був дитиною і ми приїхали в США, багатство може означати просто уникнення важкої фізичної праці на все життя.

Але групи, які зневажають багатство, фактично тягнуть усіх на цей рівень. Якщо в суспільстві занадто багато тих, хто споживає, і недостатньо тих, хто створює, воно розпадається. Таке суспільство перетворюється на комуністичну країну.

Погляньте на Венесуелу. Вони так активно ділили й перерозподіляли багатство, що люди буквально голодують на вулицях і щороку втрачають вагу через хронічне недоїдання.

Ще один спосіб поглянути на це — уявіть організм, в якому надто багато паразитів. Щоб залишатися здоровим, потрібна невелика кількість паразитів, але їх надлишок руйнує систему.

Нам потрібні численні симбіонти. Всі мітохондрії в наших клітинах, які допомагають нам дихати й спалювати кисень — це симбіонти, без яких ми не змогли б вижити. Для мене вони є партнерами у створенні багатства, яке формує людський організм. Але якщо ваше тіло буде повністю заповнене паразитами — заражене глистами, вірусами чи бактеріями, які є суто паразитичними, ви загинете. Будь-який організм може витримати лише невелику кількість паразитів. Коли паразитарний елемент виходить з-під контролю, організм помирає.

Знову ж таки, я говорю про етичне створення багатства. Я не маю на увазі монополії, кумівський капіталізм чи неправильне ціноутворення зовнішніх чинників, таких як вплив на довкілля.

Я говорю про вільні уми і вільні ринки. Про малі добровільні обміни між людьми, які не мають надмірного впливу на інших.

Якщо суспільство не поважає такий тип створення багатства, якщо група не поважає його, то суспільство занурюється в руїни й темряву.