Заздрість може бути корисною, або вона може з’їсти вас заживо

Заздрість може дати вам потужний поштовх, а може з’їсти вас заживо

Страждання від неправильної роботи може мотивувати тебе знайти правильну

Ніві: Хочеш розповісти про роботу, яку ти виконував у дитинстві, і ту, що дала початок твоїй фанатичній одержимості створенням багатства?

Навал: Це стає трохи особистим, і я не хочу здаватися надто скромним. На Twitter ходила гілка— "Назви п’ять робіт, які ти виконував"—і кожна багата людина там сигналізувала, що вони виконували звичайні роботи. Я не хочу грати в цю гру.

Я мав роботу, яка вимагала важкої праці. Є люди, яким було важче за мене, і є ті, кому було легше.

Одного разу, коли я був у коледжі, я мив посуд у шкільній їдальні і подумав: «Та пішло воно. Я ненавиджу це. Я більше так не можу». Я домовився стати асистентом викладача на курсі з інформатики, хоча був абсолютно некомпетентним. Ця робота змусила мене вивчити комп’ютерні алгоритми, щоб мати можливість продовжувати курс.

Отже, моє бажання вивчати комп'ютерні алгоритми виникло через страждання від миття посуду— не те щоб у митті посуду було щось погане, просто це було не для мене.

У мене була активна уява. Я хотів заробляти гроші та забезпечувати себе через інтелектуальну діяльність, а не через фізичну роботу. Іноді потрібно пережити страждання від неправильної справи, щоб знайти правильну.

Бути юристом — це не те, чим я повинен був займатися

Раніше я мав престижне стажування в одній з великих юридичних фірм у Нью-Йорку. Мене фактично звільнили за те, що я переглядав Usenet.

Це було до того, як Інтернет став популярним. Usenet містив новинні групи, і це було єдине, що рятувало мене від тотальної нудьги. Я був переплаченим стажером, носив костюм і краватку. Моє завдання було сидіти в конференц-залі та робити ксерокопії, коли юристам це було потрібно.

Я неймовірно нудьгував. Це було до появи iPhone (слава Богу за Стіва Джобса, який врятував нас від нескінченної нудьги). Я читав The Wall Street Journal або все, що потрапляло під руку. Я б навіть прочитав зворотній бік брошури, щоб не збожеволіти, бо слухати корпоративних юристів, які обговорюють, як оптимізувати деталі контракту, — це дуже нудно.

Вони хотіли, щоб я сидів там спокійно і не читав газету. Вони розсердилися і сказали: «Це неповага. Це погана поведінка».

Мене кілька разів викликали й робили догани. Нарешті мене звільнили — відправили додому з ганьбою з мого престижного стажування, зруйнувавши мій шанс вступити до юридичної школи.

Я був нещасним… цілу годину. Зрештою, це одна з найкращих речей, які зі мною сталися. Інакше я б став юристом. Не те щоб я мав щось проти юристів, просто це не те, чим я мав займатися.

Заздрість може бути корисною або вона може з’їсти вас

Ніві: Ти згадав про кейтерингову роботу, яка викликала в тебе одержимість багатством.

Навал: Це було пов’язано із заздрістю. Коли я був у старшій школі, мені потрібна була робота, щоб оплатити перший семестр у коледжі.

Це було влітку 1990 або 1991 року, під час рецесії часів старшого Буша — якщо хтось із слухачів жив у ті часи, то пам’ятає це — тоді було дійсно важко знайти роботу.

Зрештою, я працював у кейтеринговій компанії, яка подавала індійську їжу. Одного разу мені довелося обслуговувати день народження одного хлопця зі школи. Тож я стояв і подавав їжу та напої всім своїм однокласникам. Це було неймовірно принизливо. Я хотів сховатися і просто померти на місці.

Але знаєш що? Це все було частиною плану. Це все частина мотивації. Якби цього не сталося, я, ймовірно, не був би таким мотивованим чи успішним. Все це нормально. Це однозначно стало сильним мотиватором.

У цьому сенсі заздрість може бути корисною. Але заздрість також може з’їсти вас живцем, якщо ви дозволите їй переслідувати вас усе життя. Однак у певні моменти життя вона може стати потужним двигуном.